Волонтер Ян СІРЯКОВ: «Везти допомогу нашим хлопцям на Схід – наш борг перед захисниками, це найменше, що ми можемо для них зробити»

11.11.2016 12:01

– Чим відрізняється ця поїздка від попередніх? – поцікавилася у Яна.

– Майже нічим. Як завжди, заїхали практично на передову. Забуксували. Нас витягували хлопці, до яких ми приїхали. Це хлопці з Мамалиги, які нині служать там. Ми зазвичай виїжджаємо вночі, аби вдень бути на місці. Поки все розвантажимо, знову їдемо вночі. Хлопці дуже задоволені.

– Що везли цього разу?

– В основному продукти харчування, засоби гігієни. Хто, що зміг дати, те ми і везли.

– Хто з вами їхав?

– Зі мною їхав Віталій Савка – як волонтер і водій. Допомагав мені в дорозі. Дорога важка. Туди ж понад 1000 кілометрів. Їхали ми в Торецьк, село Магдалинівка, можна сказати, прямо на передову.

– Постріли чули?

– Слава Богу, ні. Пригадую, їздили якось в Мар‘їнку і лише повернулись додому, як там почався обстріл. Поїхали з Андрієм Романцовим в Кримськ – все було нормально. Лиш виїхали звідти – почався обстріл. А вчора прочитав в Інтернеті, що в Магдалинівці, звідки ми повернулись, стріляють.

– Їхати ще будете?

– Звичайно. Скільки зможу – стільки буду. Ми їхали зараз до одного з хлопців, якому дев‘ятнадцять років. А моєму синові – п‘ятнадцять. Можна сказати, воюють діти. Хто його знає, наскільки ця війна затягнеться. Їхати туди – наш борг, це – найменше, що ми можемо для наших захисників зробити.

—————

Назад