«РІЗДВЯНІ ДІТИ»

09.02.2020 11:54

ВЛАСНЕ, МОЖНА БУЛО Б УЖЕ Й НЕ ПРИХОВУВАТИ НІ ОБЛИЧ, НІ ІМЕН, ЯК ГОДИТЬСЯ З ТОЧКИ ЗОРУ ЕТИКИ. ЦІ ДВОЄ ДІТЛАХІВ – ТРИРІЧНА ВАЛЮ­ША ТА ЇЇ ДЕСЯТИМІСЯЧНИЙ БРАТИК ДІМКА ЗА ТИЖДЕНЬ, ЩО МИНАЄ, БУКВАЛЬНО СТАЛИ «ЗІРОЧКАМИ» ФБ ТА ІНСТАГРАМУ, ОСОБЛИВО ЇХ НОВОСЕЛИЦЬКОГО СЕКТОРУ. ДОЛЕЮ МАЛЮКІВ, ЯКИМ СТРАШНО НЕ ПО­ЩАСТИЛО В ЇХ МАЛЕНЬКОМУ ЖИТТІ, ПРОЙНЯЛИСЯ СОТНІ НОВОСЕЛИЧЧАН. ЩОЙНО ШИРОКОМУ ЗАГАЛУ СТАЛО ВІДОМО ПРО ДІТОЧОК, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ, ЛЮДИ БУКВАЛЬНО ЗА ГОДИНУ ЗІБРАЛИ ПО­НАД ДВІ ТИСЯЧІ ГРИВЕНЬ – НА ХАРЧУ­ВАННЯ, ЗАСОБИ ГІГІЄНИ. З МИНУЛОГО ЧЕТВЕРГА ДО НИНІШНЬОЇ СЕРЕДИ ДО ДИТЯЧОГО ВІДДІЛЕННЯ РАЙЛІКАРНІ, КУДИ ПОМІСТИЛИ СЕСТРИЧКУ З БРА­ТИКОМ, БУЛО СПРАВЖНЄ ПАЛОМНИ­ЦТВО, ДОБРОСЕРДІ НОВОСЕЛИЧЧАНИ ПРИНОСИЛИ ХТО, ЩО МІГ З ОДЯГУ, ЇЖІ. У СЕРЕДУ ВРАНЦІ МАМА З ДІТЬМИ ЗНИКЛА, ШУКАЛИ ЇХ НЕ ЛИШЕ СЛУЖ­БИ – ВСІ НЕБАЙДУЖІ. ПІЗНО ВВЕЧОРІ СТАЛО ВІДОМО, ЩО ВСІ ТРОЄ – НА ГЕРЦАЇВЩИНІ, ЗВІДКИ БАТЬКО ДІТЕЙ. УЧОРА, НА МОМЕНТ ПІДПИСАННЯ ГА­ЗЕТИ ДО ДРУКУ, ДІТЕЙ ЗНОВУ ПРИВЕЗ­ЛИ ДО НОВОСЕЛИЦІ.

Ця драматична історія з елементами де­тективу почалась на Різдво. І це дає надію на її щасливе завершення. В одному з приміських сіл колядники, серед яких були і жителі сусідньої держави, на вулиці зустріли напіводягнену ді­вчинку з голодними очима. Відвели додому, а там – з дорослих нікого, лише маленький хлопчик, якому немає і рочку. В хаті нетоплено, дитина хо­лодна і голодна. Шукали маму, так і не знайшли. Тоді зателефонували до служби у справах дітей РДА і поліції. Бідолашних дітей довелось вилуча­ти. За практикою минулих разів (лише торік служ­би вилучили з неблагополучних сімей десятьох дітей) братика і сестричку помістили у дитяче відділення районної лікарні. Згодом про малят з нелегкою долею довідались студенти медколе­джу і наша ведуча рубрики #думкивголос Альо­на Кодряну, яка через соцмережі і попросила про допомогу для Валі і Діми.

ДІТИ, ЯКІ ЗАСЛУГОВУЮТЬ ЖИТИ З ПОСМІШКОЮ

– Коли вперше побачила їх, в голові завер­тілось: «За що?» – розповідає панянка Ко­дряну, яка цю ситуацію прийняла дуже близько до серця. – Надзвичайно позитивні, усміхнені, гарненькі, незважаючи на те, скільки поганого вже перенесли за такий короткий термін свого життя. Ці малюки – майже місяць в лікар­ні, але вголос про них заговорили тільки зараз. На перших етапах лікарі з медичними сестрами виходили з ситуації власноруч, збирали гроші між собою і приносили речі з дому. Також своєю любов’ю, теплом і підтримкою не обминали діток і студентки Новоселицького медичного коледжу. Власне, коли одна з них і виклала в соціальні ме­режі фото дітей з проханням про допомогу, я і діз­налась про цих діток. Наступного ранку почала дізнаватись, що з ними і чого потребують. Після детального вивчення питання, вирішила виклас­ти пост про них з проханням про допомогу. Якщо чесно, це – 5 хвилин справи, але скільки приле­тіло у відповідь. Я не очікувала, що знайдеться стільки людей з бажанням допомогти хоч якось. Не буду втомлюватись казати всім «дякую», ви всі люди з великим серцем! Низький уклін вам за чуйність і доброту. Звичайно, знайшлися і ті, яким би і поговорити, обговорити і плітки порозпуска­ти, сидячи на дивані, звичайно. Але ж і без цього не буває. На даний момент малюки забезпечені всім необхідним. Ось тільки залишається запи­тання, що буде з ними далі? Чекаємо рішення суду… А скільки таких ситуацій взагалі в країні? Як подумаю про це, стає моторошно. В таких си­туаціях головне – не залишатись осторонь. Поки ми об’єднуємось для доброї справи – ми єдині. Наразі спокою не дають запитання: де вони? чи знайдуть їх? чи все добре у них? (Альона писа­ла, коли дітей шукали – прим. ред.) Ці запи­тання розривають мою душу на шматки, з того моменту, як вона втекла з ними з лікарні. І най­страшніше – ти не можеш нічого зробити і ніхто тобі не може дати відповідь. Я не хочу говорити і просити наперед, але ж одне попрошу. Якщо у вас є можливість і бажання подарувати їм мате­ринську любов, опіку і тепло – все у ваших руках. Так, це довготривала процедура. Так, це важко і часом нестерпно, але результат – сім’я. Можли­во, саме ви можете стати для них «янголом-охо­ронцем». Не кваптесь, подумайте, а може… Не­зважаючи на все, що зараз відбувається в житті цих маленьких янголів, я щиро вірю, що світле майбутнє наздожене їх, вхопить за ручки і більше ніколи не відпустить.

За офіційним коментарем ми звер­нулись до начальниці служби у спра­вах дітей РДА Наталії ІСТРАТІЙ:

– Ми називаємо їх «Різдвяними дітьми», бо вилучати з сім’ї їх довелось у день Різдва Хри­стового, – зазначає пані Істратій. – Ми по­їхали до села за дзвінком від керівників місцевої влади. Картину застали жахливу. Діти голодні, напівроздягнені, в хаті холодно, продуктів – жод­них. Мами немає, бабуся, м’яко кажучи, в не зовсім адекватному стані. На підставі акту оцінки рівня безпеки дітей дівчинку з її маленьким бра­тиком довелось вилучати. Ми привезли їх до рай­центру, тимчасово помістили у дитяче відділення лікарні. Так робили завжди. Останнім часом нам доводиться все частіше вилучати дітей – заради їхньої ж безпеки – з неблагополучних дітей, торік у нас було десять таких випадків.

– Але нині тимчасове перебування цих дітей в лікарні явно затягнулось.

– Країна реформується, і наша служба – теж. Є циркуляр, за яким з 1 січня нинішнього року «припиняється влаштування дітей віком до 3-х років життя до закладів інституційного догляду та виховання дітей». Дівчинці – трохи більше трьох рочків, її могли б узяти до притулку, але чи гу­манно було б розлучати її з братиком? Діти дуже прив’язані один до одного. Що було б з хлопчи­ком, якби він залишився один?! Щодо харчуван­ня. Працівники служби, медики завжди за власні гроші купують його для таких діточок, так було і цього разу. Але ж, виявляється, мамочка, яка по­чала навідуватись до своїх дітей, все спакувала і забрала додому.

– Вона і дітей забрала…

– Так, це було минулої середи, у той же день їх знайшли у родичів тата цих дітей (якого дома немає) у Герцаївському районі. До речі, це не перший випадок в історії цієї сім’ї. Один раз наші колеги з Герц уже вилучали дівчинку з сім’ї, суд тоді став на бік матері і дитину їй повернули.

– Що з дітьми буде тепер?

– Ми клопочемо про позбавлення батьків­ських прав. Хоча завжди були і будемо за те, щоб діти залишались з біологічними батьками, але це – не той випадок. І не тому, що мати погана, як її показують соцмережі. Вона – скривджена долею молода жінка, якій ні у кого було вчитись ні життю, ні поводженню з дітьми. Її мама вела, скажемо так, не той спосіб життя, який треба на­слідувати, до того ж рано померла. Бабуся, яка виховувала цю жінку, – така ж сама, але, мабуть, більш витривала. Тому ми вважаємо, що най­краще дітям буде в прийомній сім’ї, яку держава всіляко підтримує і заохочує (чит. нижче – прим. авт.) І це – знайти для братика і сестрички при­йомних батьків – було б найбільшою допомогою від тих, хто так переймається їх долею.

– Але ж то має бути ціла процедура. До речі, 5-го числа мав бути суд…

– Суд і справді 5-го тільки не лютого, а бе­резня.

– Цілий місяць чекати. Що буде з дітьми?

– Ми шукаємо альтернативу лікарні, готуємо документи. Найближчим часом вони будуть при­лаштовані.

Ось така на сьогодні ситуація. Зважаючи на зацікавленість наших читачів, ми обов’язково повідомимо про долю Валюші і Дімки. Хочеться вірити, що все завершиться щасливо. Інакше й не може бути – вони ж «Різдвяні діти».

Ганна ВАКАРЧУК

—————

Назад