ПРАВО НА СПАДЩИНУ У ЦИВІЛЬНОМУ ШЛЮБІ

10.08.2018 13:05
До відділу «Новоселицьке бюро правової допомоги» доволі часто  звертаються громадяни району з запитанням: чи мають вони право на спадщину, перебуваючи у цивільному шлюбі?
Нині велика кількість чоловіків та жінок в Україні проживають в «цивільному шлюбі», тобто без офіційної реєстрації шлюбу, ведучи спільне господарство, набуваючи спільне майно, проявляють шлюбні відносини перед суспільством, разом народжують та виховують дітей. Але є випадки, коли подружжя розлучаються, або гірше, коли хтось з них помирає. З настанням таких випадків виникає питання щодо поділу спільно нажитого майна, або отримання спадщини.
З поділом спільного нажитого майна в таких питаннях протиріч в застосуванні норм права, не виникає. Сімейний кодекс України передбачає, що спільно придбане майно за час спільного проживання чоловіка та жінки, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Отже, залишається тільки звернутись з позовною заявою до суду з метою довести факт спільного проживання однією сім’єю та розподілити майно. 
Стосовно вирішення питання отримання права на спадщину в такому випадку, значно все складніше, як показує зміст відповідних норм права, що регулють ці відносини, порядок їх застосування та відповідна діюча судова практика. Тобто, вбачається протиріччя між діючими нормами права, усталеною судовою практикою та логікою.
Цивільним кодексом України визначено п’ять черг спадкоємців за законом, які отримують право на успадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
Відповідно до Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за час життя спадкодавця та народжені після його смерті, також той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Цивільний кодекс України не відокремлює поняття подружжя або в законному, або в цивільному шлюбі.
Отже, логіка підказує, що якщо на час виникнення питання стосовно набуття права на спадкування, один з подружжя в цивільному шлюбі який його пережив, звертається з позовною заявою до суду про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу з метою отримати право на спадкування за законом в якості подружжя, логічно він повинен бути віднесений до спадкоємця першої черги тому, що під час цивільного шлюбу подружжям могло бути спільно придбане майно. Тому, що в офіційному шлюбі, один із подружжя, не зважаючи на те, що наприклад прожив з померлим незначний період часу (наприклад 2-3 місяці) і не приймав участі в придбанні спадкової маси, обов’язково набуває права першої черги.
Пленум Вреховного Суду України в своїй постанові №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», з метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування, надав судам роз’яснення, відносно того, що в випадку встановлення факту проживання однією сім’єю, чоловіка та жінки без шлюбу, подружжя слід визнавати спадкоємцем четвертої черги. Тобто подружжя зрівняли з особами, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини. Переліку осіб четвертої черги не встановлено. В судовій практиці траплялися випадки, коли цими особами себе називали близькі друзі.
Це означає, що подружжя зможе отримати спадщину в тому випадку, якщо не буде спадкоємців першої черги (наприклад батьків померлого, дітей від інших шлюбів); спадкоємців другої черги (рідних братів, сестер, діда, баби як з боку батька так і збоку матері); спадкоємців третьої черги (рідних дядька та тітки). Якщо, наприклад, не залишилось живими спадкоємців другої та третьої черги, за правом представлення спадкоємцями є їхні діти, внуки, правнуки, двоюрідні брати, сестри.
Чим керувалися судді Верховного суду України в 2008 році, надаючи такі роз’яснення, важко сказати.
Якщо проаналізувати усталену судову практику з розгляду таких справ, навіть до цього часу,  рішення суддів першої та апеляційної інстанцій, якими подружжя визнаються спадкоємцями першої черги, Верховним судом скасовуються.
Щоб компенсувати «дискримінацію» відносно подружжя в «цивільному шлюбі», їм була надана можливість, керуючись частиною 2 статті 1259 Цивільного кодексу України, в суді доводити, що вони протягом тривалого часу опікувалися, матеріально забезпечували, надавали іншу допомогу своєму чоловікові або дружині, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Якщо такий факт буде доведено, судом може бути надано право на спадкування разом з спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.
Звертаю увагу, що безпорадний стан необхідно доказувати, відповідними записами в медичних документах. Доводити такий факт в суді тільки поясненнями свідків, своїми поясненнями буде недостатньо, якщо у вас буде  відповідач-спадкоємець попередніх черг (першої, другої, третьої) та який буде заперечувати ваше право на спадщину, навіть якщо ви прожили зі своїм чоловіком (дружиною) в цивільному шлюбі і десять, і двадцять років.
Одночасно інформуємо, що 2018 рік на підставі указу Президента України проголошено роком всеукраїнського просвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Отже, якщо ваші права порушено або у вас виникли додаткові питання ви можете звернутись до фахівців бюро для отримання безоплатної правової допомоги.
Новоселицьке бюро правової допомоги працює за адресою: м. Новоселиця, вул. Чкалова, 7 (приміщення районної ради, 1 поверх), контактний номер телефону (03733) 5-07-20. 
Детальну інформацію з питань, пов’язаних з отриманням безоплатної правової допомоги, можна також отримати за єдиним номером цілодобової телефонної лінії безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 або на веб-сайтах Міністерства юстиції чи Координаційного центру з надання правової допомоги.
Світлана ГУЗУН, 
головний спеціаліст відділу «Новоселицьке  бюро правової допомоги»
 

—————

Назад