Опорна школа: навіщо вона нам?

30.06.2016 21:08

 

Опорна школа – словосполучення, яке останнім часом увійшло в наш лексикон. І не тільки освітян чи батьків. Скільки списів уже поламано в дискусіях на тему – бути чи не бути опорній школі. Разом з тим далеко не всі розуміють, що це таке і з чим  його їдять... Роз‘яснити,  що таке опорна школа і навіщо вона нам, ми попросили головну освітянку району Аделіну РУСНАК.

– В рамках проведення децентралізації місцевої влади в країні проводиться і реформа шкільної освіти, метою якої є делегування повноважень і відповідальності за управління освітою та її фінансування органам місцевого самоврядування і школам.

Саме в рамках децентралізації повноважень центральних органів влади Урядом внесено зміни у порядок створення освітніх округів, а також визначено умови функціонування загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідну постанову прийнято на засіданні 20 січня 2016 року.

Згідно до Положення про освітній округ, яке затверджено зазначеною Постановою: округ (опорний заклад, його філія) утворюється з метою створення єдиного освітнього простору; забезпечення рівного доступу осіб до якісної освіти; створення умов для здобуття особами загальної середньої освіти, впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглибленого вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особи, а також допрофесійного навчання незалежно від місця їх проживання; раціонального і ефективного використання наявних ресурсів суб’єктів округу, їх модернізації.

Головними завданнями округу (опорного закладу, його філій) є концентрація та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб учнів (вихованців), створення єдиної системи виховної роботи.

Тобто, принцип освітньої реформи задуманий таким чином – те, що було раніше освітнім округом, стане об’єднаною територіальною громадою. Оскільки громади бувають різних розмірів, то в їх рамках визначаються опорні школи, а інші, з меншою кількістю учнів, стають їх філіями. У опорної школи та філій буде один директор та відносна фінансова і господарська самостійність.

Окрім того, опорні школи отримають суттєві державні гранти, які мають бути витрачені на шкільні автобуси, лабораторії, енергозберігаючі технології, навчання вчителів, тощо.

Опорні загальноосвітні навчальні заклади, що створюватимуться на місцях, будуть оснащені сучасною матеріально-технічною базою, зокрема, кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами, мультимедійним обладнанням тощо.

Прийняті рішення забезпечать потреби громадян у якісній та доступній загальній середній освіті на місцях.

Хочу зазначити, що процес реформування в освіті є невідворотним. І не тільки тому, що це одне з основних завдань освітньої галузі, але й тому, що справді назріло багато проблем, серед яких – дороговартісне утримання малокомплектних шкіл та недостатній рівень якості освіти в них.

Якщо розглядати це питання на прикладі нашого району, то в  освітній галузі району наразі функціонують дві школи І-ІІ ступенів, де навчаються до 40 учнів з 1-го по 9-й класи і 3 школи І-ІІІ ступенів, з кількістю учнів до 90 осіб. Державою визначена формула фінансування перебування дитини в закладі, згідно до якої на одну дитину в рік освітньою субвенцією виділяється 9100 грн. в рік. При наявності повнокомплектної школи цієї суми вистачає не тільки на нагальні проблеми закладу, а і на його розвиток. А це – комп’ютерні класи, сучасні навчальні кабінети, спортивні зали і майданчики, заходи з енергозбереження та інше. При аналізі, який ми провели, в малокомплектній школі з кількістю учнів – 89 на одну дитину витрачається приблизно 19 тис. грн.;  64 учні – 34 тис. грн. Тобто заклад не може забезпечити себе повноцінно. При цьому в закладі, де навчаються 368 учнів, на 1 дитину використовується ≈ 10 тис. грн.

Що стосується якості освіти, то у класах, де менше 5 учнів, організовується індивідуальне навчання, при якому відсутній розвиток дитини в середовищі однолітків. Ми втрачаємо в майбутньому громадянина, здатного мобільно знаходити своє місце в суспільстві. Разом з тим, це і відсутність здорової конкуренції та створення «ситуації успіху» серед учнів, що істотно впливає на бажання  дитини отримувати знання. Серед важливих факторів є і відсутність конкуренції серед вчителів та можливість обміну їх власним досвідом.

Вихід із цієї ситуації пропонується реформою, яка передбачає створення освітніх округів навколо опорного закладу. Законодавством передбачено, що засновниками (співзасновниками) освітнього округу (опорного закладу, його філій) можуть бути представницькі органи місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад. Такий округ може бути створений при наявності не менше трьох його філій, а також розрахунок кількості учнів, як правило, матиме 360, мінімум два класи в кожній паралелі.

Такі зміни, як очікується, дадуть ширші повноваження об’єднаним територіальним громадам, органам місцевого самоврядування, зокрема можливість самим вирішувати питання структури мережі загальноосвітніх навчальних закладів. Яка школа буде опорною і яка буде проведена реорганізація мережі – це право громад.

Треба розуміти, що будь-яка реформа неможлива без труднощів. Реформа – це певні плюси та мінуси, певний ризик, певний відсоток помилок.

Давня дискусія про те, чи потрібно «оптимізувати» мережу загальноосвітніх шкіл, не вщухає. Оптимізацію часто ототожнюють із закриттям. Це помилково. Оптимізація – це реорганізація чи укрупнення навчальних закладів. Ми не прагнемо позакривати школи, поки бачимо, що в ній мало учнів. Адже через кілька років демографічна ситуація може різко змінитись.

В чому ж  позитив створення освітнього округу? Навчальні заклади: опорний та його філії працюють як єдиний організм, надаючи можливість учням отримувати якісно новий рівень знань, використовуючи наявну осучаснену матеріально-технічну та методичну базу. При цьому цілісний бюджет дає можливість повноцінно утримувати опорний заклад та його філії.

Тож наразі для освітян Новоселиччини, як і для всієї освітянської спільноти, актуальним є питання реформування освіти та наближення її до європейських стандартів якісної освіти. 

Аделіна РУСНАК,

начальник відділу освіти РДА

Tweet
'; $('rbcBookmarks200001101').innerHTML = bookmarks; bookmarks.evalScripts(); }); /* ]]> */
Назад