«ИНДИКА» ТАМ НЕМА! Остаточна редакція нового Українського правопису: основні новації

02.06.2019 17:14

ІНСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ПОТЕБНІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ОПУБЛІКУВАВ ПОВ­НИЙ ТЕКСТ НОВОЇ РЕДАКЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ.

СЛОВА «ИНДИК», ЯКЕ ВСТИГ­ЛО СТАТИ МЕМОМ, В ОСТАТОЧ­НІЙ РЕДАКЦІЇ НЕМАЄ.

РЕДАКЦІЯ УП.ЖИТТЯ ПРОЧИ­ТАЛА ПРАВОПИС І НЕ ПОБАЧИ­ЛА ТАМ ВЕЛИКИХ ЗМІН.

ЯК ПОЯСНИВ СПІВГОЛОВА МОВНОЇ КОМІСІЇ, ЯКА ПРАЦЮ­ВАЛА НАД ПРАВОПИСОМ, БОГ­ДАН АЖНЮК, ЦЕ НОВА РЕДАК­ЦІЯ ПРАВОПИСУ, А НЕ НОВИЙ ПРАВОПИС. НОВИЙ ПРАВОПИС МАВ БИ МАТИ «КРИТИЧНО ВЕ­ЛИКУ КІЛЬКІСТЬ І КРИТИЧНО ВЕЛИКУ ЯКІСТЬ ЗМІН»:

ІНСТИТУТ ОПУБЛІКУВАВ КО­РОТКИЙ КОНСПЕКТ. ЗА НИМ, ЗМІНИ МОЖНА УМОВНО ПОДІ­ЛИТИ НА ДВІ ВЕЛИКІ ГРУПИ: ЗМІНИ У НАПИСАННІ СЛІВ (БЕЗ ВАРІАНТІВ) І ВАРІАНТНІ ДО­ПОВНЕННЯ ДО ЧИННОЇ НОРМИ.

БЕЗ ВАРІАНТІВ

проєкт, проєкція (так само як ін’єк­ція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-)

плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк, Соєр, Хаям, Фе­єрбах,

«Звук [j] звичайно передаємо від­повідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я:

бу́ єр, конве́єр, пле́єр, фла́єр, ло­я́льний, парано́я, плея́да, роя́ль, сакво­я́ж, секво́я, фая́нс, феєрве́рк, ін’є́кція, проє́кт, проє́кція, суб’є́кт, траєкторія, фоє́, є́ті, Го́я, Саво́я, Феєрба́х, Ма́єр, Кає́нна, Іса́я, Йога́нн, Рамбує́, Со́єр, Хая́м, Хеєрда́л, Юно́на, Їтс».

Дікенс, Те́керей, Бе́кі (без подвоєн­ня приголосних -кк-)

«Буквосполучення ck, що в англій­ській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворю­ємо українською буквою к:

Ді́кенс, Ді́кінсон, Дже́ксон, Те́керей, Бе́кі, Бу́ кінгем, 2 Бі́смарк, Брю́кнер, Бро́кес, Лама́рк, Што́кманн, Стокго́льм, Ру́ дбек, Ше́рлок».

НАПИСАННЯ РАЗОМ

мінісукня, віцепрезидент, ексмі­ністр, вебсайт

«Разом пишемо: слова з першим іншомовним компонентом, що визна­чає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь:

архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, муль­ти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-:

архіскладнúй, гіпермáркет, екстра­клáс, макроеконóміка, мікрохвúлі, мультимільйонéр, преміумкла́с, супер­мáркет, топмéнеджер, топмодéль, уль­трамóдний, флешінтерв’ю.

...слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-:

антивíрус, контрудáр, віцепрем’є́р, віцекóнсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, екс­президéнт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіцéр, оберлей­тенáнт, оберпрокурóр, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією кон­традмірáл».

пів хвилини, пів яблука, пів Києва (пишемо нарізно без дефіса), але од­ним словом як цілісне поняття півост­рів, півзахисник, півмісяць

«Невідмінюваний числівник пів зі значенням «половина» з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмін­ка однини пишемо окремо:

пів áркуша, пів годúни, пів від­рá, пів мíста, пів огіркá, пів óстро­ва, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Єврóпи, пів Кúєва, пів Украї́ни.

Якщо ж пів з наступним імен­ником у формі називного відмін­ка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíв­день, півзáхист, півкóло, півкýля, півмі́сяць, півóберт, півовáл, пів­острів».

З дефісом пишемо:

... другий іменник складного слова відмінюємо, якщо перший:

а) визначає певну прикмету чи особливість предмета, особи, явища, названих другим: бíзнес-план, бі́з­нес-проє́кт, блок-систéма, буй-ту́р, ди́­зель-мото́р, до́пінг-контрóль, дур-зíлля, жар-пти́ця, інтерне́т-видáння, інтер­не́т-пóслуга, ко́зир-ді́вка, компа́кт-диск, кре́кінг-проце́с, піа́р-áкція, піа́р-кам­пáнія, розрúв-трава́, фан-клýб, фі́т­нес-клуб, чар-зі́лля.

Дефіс не ставимо:

1) якщо означальний іменник ужито перед означуваним: не́нька Украї́на:

2) якщо означальний іменник є ви­довою назвою щодо першого іменника — родової назви: горá Сапýн, держа́ва Украї́на, трава́ звіробі́й.

ЗМІНИ В ОКРЕМИХ СЛОВАХ

священник (як письменник)

«Подвоєння приголосних як наслі­док їх збігу.

1. Подвоєння букв на позначення приголосних маємо, якщо збігаються однакові приголосні:

в) кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н-(ий) -н-(ій), -ник, -ниц-(я):

день — де́нний, зако́н — зако́нний, кінь — кі́нний, осінь — осі́нній, туман – туманний;

башта́нник, годи́нник, письме́нник, свяще́нник; віко́нниця, Ві́нниця;

дві букви н зберігаємо й перед су­фіксом -ість в іменниках та прислівни­ках, утворених від прикметників із дво­ма н:

зако́нний — зако́нність — зако́нно, тума́нний — тума́нність — туманно».

Святвечір

«Разом пишемо:

а) складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них:

адмінресýрс, Міносві́ти, профспі́л­ка, Святвéчір».

ВЕЛИКА БУКВА

Назви товарних знаків, марок ви­робів

Автомобілі марки «Жигулі» виро­блялися з 1970 по 2014 рік.

З малої букви, якщо вживається як загальна назва, наприклад:

Він приїхав на старих обшарпаних «жигулях» (… на новому блискучому «фольксвагені»).

З великої букви пишемо перше сло­во назв церков:

Украї́нська правосла́вна цер­ква, Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, Українська лютера́нська це́рква, Ри́мсько-католи́цька це́р­ква, Вірме́нська апо́стольська це́р­ква.

В офіційних складених назвах органів влади, установ і організа­цій, товариств і об’єднань з великої букви пишемо перше слово (і всі власні назви), що входить до скла­ду назви:

Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни, Ра́да націона́льної безпе́ки та оборо́ни Украї́ни, Управлі́ння осві́ти Шевче́нківської в мі́сті Киє́ві держа́вної адміністра́ції, Прокурату́ра мі́ста Ки́єва, Апеляці́йний суд Закарпа́тської о́бласті, Націона́льний банк Украї́ни, Організа­́ція економі́чного співробі́тництва і ро́з­витку, Міжнаро́дний валю́тний фонд,

У назвах найвищих органів влади і державних установ України Верхо́вна Ра́да Украї́ни, Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни, Конституці́йний Суд Украї́ни, Верхо́в­ний Суд Украї́ни з великої букви пише­мо всі слова.

Назви сайтів без родового слова пишемо з малої букви (тві́тер, ґуґл);

назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбу́к», енциклопе́дія «Ві­кіпе́дія»);

назви сайтів, ужиті як назви юри­дичних осіб, пишемо з великої букви та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндекса). 

ВАРІАНТИ

допускається правописна варіантність СЛОВА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ Вергілій і Верґілій, Гео́рг і Ґео́рґ, Гулліве́р і Ґулліве́р "У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: • шляхом адаптації до звукового ладу української мови — буквою г (Вергі́лій, Гарсі́я, Ге́гель, Гео́рг, Ге́те, Грегуа́р, Гулліве́р) • шляхом імітації іншомовного [g] — буквою ґ (Верґі́лій, Ґарсі́я, Ге́ ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґулліве́р і т. ін.).". аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат (пор. лавр), аудиторія і авдиторія "У словах, що походять з давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, Авро́ра, Маврита́нія, Павло́. У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна.". кафедра і катедра, ефір і етер, міф і міт, Борисфен і Бористен "Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антоло́гія, антрополо́гія, апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, ортодо́кс, ортопе́дія, Амальте́я, Промете́й, Те́кля, Таї́сія, Теодо́р. У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін.".

УКРАЇНСЬКІ Й ДАВНО ЗАСВОЄНІ СЛОВА

 і́рій і и́рій, і́род і и́род На початку слова звичайно пишемо і …. Деякі слова мають варіанти з голосним и: і́рій і и́рій, і́род і и́род (‘дуже жорстока людина’). И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслова и́кати (‘вимовляти и замість і’) та похідного від нього іменника и́кання. И на початку слова вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин ВАРІАНТНІ ФОРМИ РОДОВОГО ВІДМІНКА

 ра́дості й ра́дости, любо́ві й любо́ви, Білору́сі й Білору́си "Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́ сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гі́дности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, любо́ви, о́сени, со́ли, Ру́ си́ , Білору́ си". Ще кілька новацій: Тільки і вживаємо: 1) якщо зіставляємо поняття: Дні і ночі; Батьки і діти; Правда і кривда; Просте і складне речення; Варіанти із, зі (зо) вживаємо перед буквами, що передають важкі для вимови збіги приголосних, та для досягнення милозвучності.

ФЕМІНІТИВИ

 Закріплені в новому Українському правописі і фемінітиви. -К-, -ИЦ-(Я), -ИН-(Я), -ЕСА. За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі. Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ: а́вторка, диза́йнерка, дире́кторка, реда́кторка, співа́чка, студе́нтка, фігури́стка та ін. Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник: верста́льниця, набі́рниця, пора́дниця та -ень: учени́ця. Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ень: кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня, на приголосний: майстри́ня, філологи́ня; бойки́ня, лемки́ня. У повній редакції пояснюється, що "його творці орієнтувалися, по-перше, на специфіку історичної й діалектної основи української мови, на її характерні ознаки порівняно з іншими слов’янськими мовами, і, по-друге, на мовну практику визначних українських письменників і перекладачів". Те ж стосується слів на кшталт "лауреат і лавреат". "Полегшує справу те, що і той і той варіант не є помилковими. Той, що звик до "лауреат", не напише безграмотно, і той, хто знає, що лавреат походить від нагородження лавровим вінком, теж не помилиться".

—————

Назад