ЧАСТИНА ЖИТЕЛІВ РИНГАЧА ПРОГОЛОСУВАЛА «ЗА» ПЕРЕХІД ДО ПЦУ

17.03.2019 11:51

Збори провели минулої неділі. То була Прощена не­діля – день, коли навіть у найзаклятішого ворога просиш пробачення. Рингачани не вороги один одному, але про смирення і прощення того дня не йшлося. Не вийшло і конструктивного діалогу між прихильниками переходу релігійної громади села до Православної церкви Украї­ни і тими, хто цього переходу не бажає. Перший тиждень Великого посту – утримаюсь від будь-яких коментарів (ті, хто має можливість, можуть переглянути відео на редак­ційній сторінці в мережі Фейсбук).

Щодо перебігу подій. По завершенні служби обидві сторони зустрілись на майдані перед церквою. Її насто­ятель отець Серафим декілька разів повторив, що «па­рафіяльні збори відбулись 15 лютого і на них прийняли рішення нікуди не переходити», мовляв, про перехід го­ворять ті, «хто до церкви не ходить». Тим часом ініціатив­на група, очолювана Віктором Юрчишиним під прицілом відеокамер з церковних сходів провела збори, на яких за перехід релігійної громади Рингача до ПЦУ проголосува­ли біля 70 жителів села (всього ж, ініціатори стверджу­ють, зібрали в селі 268 підписів «за» перехід).

Далі, аби уникнути конфлікту з односельцями, збори перенесли до сільського клубу. Там, як він представив­ся, благочинний Глибоцького і Новоселицького районів від ПЦУ отець Роман Грищук «пройшовся» сторінками історії православ’я, прокоментував нинішню ситуацію з об’єднанням церков в Україні. Від імені рингачан висту­пив Антон Коцюба, котрий не приховував здивування від того, що відбувається: «я закладав камінь під цю церкву, привіз матеріали, дав арматуру і інше, а тепер чужі люди кажуть мені, що я не маю права бути в церкві…! Це спра­ведливо? Це по-християнськи?» Питання риторичне, як не почула і відповіді на запитання, куди йти сповідатись і причащатись у піст людям, які проголосували «за» пере­хід. Адже наступні збори призначили на після Великодня.

Ганна ВАКАРЧУК

—————

Назад