„AICI BUCUREŞTI”

01.02.2020 11:58

Заходжу учора вранці в рейсовий автобус. Один із пасажирів одразу з запитанням:

– Пані редакторко (на маршруті Новоселиця-Жилівка усі знають, хто є хто), Росія воює з нами?

Чесно кажучи, не встигаю рота відкрити, як до розмови долуча­ється ще один чоловік:

– Нє. Ви скажіть, наша країна в стані війни?

– Офіційно – ні…

– …а фактично – так. Чому тоді нас змушують дивитись ворожі канали? Водія автобуса, який транслював російський серіал звіль­нили, а тут україномовні канали закодували для цілої країни – і це нормально!

Дискусія триває до самої Новоселиці, люди навіть про газ приза­були. Як на мене, «телевізійна» проблема, якщо виходити з держав­ницької позиції – глибша, і для нашої території такий крок матиме ще ті наслідки. Так, у середу «засніжили» понад двадцять українських каналів, які вважають провідними. Їх сигнал закодовано, щоб знову його приймати, треба купити декодер (в Новоселиці за нього віддас­те щонайменше 1200 грн., сьогодні може вже й дорожче, ціна росте не по днях) і потім сплачувати щомісяця абонплату. Проблема? Для багатьох – так. На Новоселиччині вона підсилюється тим, що поруч кордон. Давно ні для кого не секрет, що у нас перебої з мобільним зв’язком, уже заїжджаючи до Тарасівців, ви – у роумінгу, не кажучи про Подвірне. А в Котелевому, не виходячи з хати, взагалі – за кор­доном, починаєте отримувати координати наших посольств у Буха­ресті та Кишиневі, напам’ять уже їх знаю, хоча ні там, ні там ніколи не була. Інтернет – не краще: сьогодні є, завтра – немає. Половина району не приймає сигналу чернівецьких телеканалів – «польські», як їх називають, антени не спрацьовують, а значить і на Т2 надії не­має. Тому найпопулярнішим було супутникове телебачення. Таким воно залишається і після середи. З однією поправкою, вірніше, кіль­кома. З напіввідчинених вікон (майже весна) у райцентрі доноситься «на бєєєлом-бєлоом пакривалє января…», жителі одного з найзапо­літизованіших сіл району обговорюють чергову соловйовську пере­дачу і жалюгідність наших «хлопчиків для биття», що беруть у ній участь. Справедливости заради скажу, що й гостей Ганапольського обговорюють – у «Прямого», а заодно «5 каналу», «112» та ін. гляда­чів явно додалось. Втім більше половини району дивиться Молдо­ву і Румунію. Тепер уже без будь-яких докорів сумління. Як сказали б десь у Румунії: «Jos pălăria»…

Ганна ВАКАРЧУК

 

—————

Назад